Кошик
Немає відгуків, додати
Авторські тексти з високою унікальністю!

МЕТЕОТЕКСТИ В АСПЕКТІ ДИСКУРСИВНОГО АНАЛІЗУ «ПРОГНОЗУ ПОГОДИ»

МЕТЕОТЕКСТИ В АСПЕКТІ ДИСКУРСИВНОГО АНАЛІЗУ «ПРОГНОЗУ ПОГОДИ»

Стаття присвячена дискурсивному аналізу текстів «прогнозу погоди» в англійських метеозведеннях.

УДК 811.111

 

 

МЕТЕОТЕКСТИ В АСПЕКТІ ДИСКУРСИВНОГО АНАЛІЗУ «ПРОГНОЗУ ПОГОДИ»

 

Стаття присвячена дискурсивному аналізу текстів «прогнозу погоди» в англійських метеозведеннях. У ході дослідження охарактеризовано новий напрямок сучасних лінгвістичних досліджень – метеомедіа. Встановлено, що в текстах «прогнозів погоди» використовуються різні лексико-стилістичні та граматико-синтаксичні засоби, які передають ключові концепти та сутність метеопрогнозом. Виявлено, що у текстах «прогнозів погоди» широко використовуються топоніми, метричні одиниці, метафори, гіперболи. За граматико-синтаксичною структурою речення метеотекстів є переважно простими.

Ключові слова: метеомедіа, метеотекст, дискурс, «прогноз погоди», лексико-стилістичний, граматико-синтаксичний.

Автор тексту: ІЦ «Манускрипт»© – виконання курсових, дипломних, дисертацій на замовлення, https://studentmanuscript.com.ua

 

Стаття присвячена дискурсивному аналізу текстів «прогнозу погоди» в англійських метеосводках. В ході дослідження охарактеризовано новий напрям сучасних лінгвістичних досліджень – метеомедиа. Встановлено, що в текстах «прогнозів погоди» використовуються різні лексико-стилістичні та граматико-синтаксичні засоби, які передають ключові концепти і сутність метеопрогнозу. Виявлено, що в текстах «прогнозів погоди» широко використовуються топоніми, метричні одиниці, метафори, гіперболи. За граматико-синтаксичній структурі речення метеотекстов є переважно простими.

Ключові слова: метеомедиа, метеотекст, дискурс, «прогноз погоди», лексико-стилістичний, граматико-синтаксичний.

Автор тексту: ІЦ «Манускрипт»© – виконання курсових, дипломних, дисертацій на замовлення, https://studentmanuscript.com.ua

 

The article is devoted to the discursive analysis of the texts of "weather forecasts" in the English metemessages. A new direction of modern linguistic research – meteomedia – was described in the course of the study. It was established that in the texts of "weather forecasts" various lexical-stylistic and grammatical-syntactical means that are used convey the key concepts and the essence of meteorological forecasting. It was found out that in the texts of "weather forecasts" the place names, metric units, metaphors, hyperboles are widely used. According to the grammatical-syntactic structure, the sentences of meteotexts are predominantly simple.

Key words: meteomedia, meteotext, discourse, "weather forecast" lexical-stylistic, grammatical-syntactic.

Copyright: https://studentmanuscript.com.ua

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Погода належить до явищ, які завжди цікавили людство. У прадавні часи спостереження за природою давало змогу людям передбачити, якою буде погода в найближчі дні, що допомагало у плануванні посівних робіт, обробки землі, збирання врожаю та ін. З погодніми умовами пов'язаність язано багато міфологічних вірувань. Зокрема, у минулому люди ототожнювали різні природні явища як вітер, дощ, сонце з богами. Сьогодні метеотексти є одним з провідних напрямків лінгвістичних досліджень. Дискурс «прогнозу погоди» належить до інформаційних жанрів. Він інформує слухача/читача про погодні умови, тому йому властиві інформативна насиченість, достовірність даних та оперативність. «Прогноз погоди» представляє собою стислий метеотекст. У рамках цього дослідження, ми спираємося на визначення «стислого тексту», запропоноване О. Панченко, згідно з яким, його слід розуміти як «повідомлення, яке створене шляхом скорочення початкового тексту і є об'єднання єктивованим відносно до цього» [цит. за 2, с. 306]. Таким чином, стислий текст вміщує в собі основну інформацію повного тексту і передає його ключові концепти. Беручи до уваги це положення, можемо зауважити, що метеотекст як вид стислого тексту характеризується вторинністю, що є важливим для визначення його семантичних і структурних особливостей [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язків язання даної проблеми. У сучасних наукових дослідженнях мало уваги приділялося такому жанру як «прогноз погоди». Переважно науковцями розглядалися стислі тексти, такого виду як анотації або реферати (Ст. А. Городецька [1], В. Ї. Здоровега [2]). Разом з тім, «прогноз погоди» представляє собою скомпресований текст публіцистичного стилю. З появою метеомедіа почалися перші кроки у дослідженні метеотекстів: О. М. Коломієць [3], Н. Л. Львова та А. Є. Дехтяренко [4], О. П. Шишліна [5] та ін.

Виділення невирішених частин загальної проблеми, котрим присвячується дана стаття. Незважаючи на те, що науковці звернулися до вивчення метеотекстів, основна увага приділялася вивченню прагматичного ефекту, який може мати синоптичне повідомлення на реципієнта, та його структури як виду жанру. Разом з тім, метеотексти «прогнозів погоди» представляють інтерес з лінгвістичної точки зору. Встановлення лексико-стилістичних та граматико-синтаксичних особливостей метеотекстів «прогнозу погоди» буде цінним надбанням у розуміння метеорологічного дискурсу як виду стислого, але інформативного тексту.

Формування цілей статті. Метою статті є аналіз особливостей метеотекстів у дискурсі «прогнозу погоди».

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових досліджень. Дискурс «прогнозу погоди» породивши окремий напрямок у сфері засобів масової інформації «метеомедіа» [5, с. 195]. Метеомедіа – це засоби представлення інформації про синоптичні прогнози у періодичних виданнях, на телебаченні, в Інтернет статтях тощо. Як вид дискурсу метеомедіа характеризуються сукупністю мовних засобів та граматико-синтаксичних структур, метою яких є досягнення двох завдань: (1) повідомлення актуальної синоптичної інформації про стан погодних умов на певній території; (2) інформування про загальні тенденції та перспективи зміни погодніх умов. Отже, інформування – це основна функція метеотекстів, якій підпорядковані лексичні і граматико-синтаксичні засоби в них. Стислість метеотекстів вимагає від мовця використовувати такі мовні засоби, які допоможуть найбільш точно передати сутність синоптичного послання.

Згідно з Н. Л. Львовою А. та Є. Дехтяренко, прогнози погоди мають чітко спрямований іллокутивний характер, оскільки є націленими на адресата [4]. У зв'язку з цим, незважаючи на термінологічність цього жанру текстів, в них вживаються лексико-стилістичні та граматико-синтаксичні засоби, які роблять текст прогнозом погоди стилістично-забарвленим. Отже, мова метеотекстів «прогнозу погоди» є адресатною, тому можна виділити такі її функціональні ознаки: (1) наявність наукової термінології, яка є властивою мові фахівців у галузі метеорології; (2) наявність загальної лексики, яка використовується широким колом мовців і є зрозумілою для широкого загалу, незважаючи на свою приналежність до метеорологічних прогнозів.

За граматико-синтаксичною структурую у метеотекстах «прогнозів погоди» переважають прості речення, наприклад: “On Thursday: Northeasterly or variable wind 3 to 10 m/s. Cloudy and widely some precipitation" [8]. Їх кількість в аналізованих прикладах становить 67,1%. Решта представлена складними реченнями, наприклад: "Cloudy and light drizzle, but occasional rainshowers in the afternoon, especially in the south and west" [8].

Провідне місце у метеотекстах дискурсу «прогноз погоди» займають метафори. О. М. Коломієць зауважує, що вони сприяють формування емоційно-ціннісного ставлення у слухачів та створюють «візуальну» образність повідомлюваної інформації [3, с. 184]. Наприклад: “This afternoon sees the risk of some heavy showers in eastern Scotland, as well as scattered showers running sown the eastern coasts and hills of England" [7]. У цьому прикладі спостерігається персоніфікована метафора "afternoon sees the risk of some heavy showers". День ототожнюється із живою істотою, що здатна бачіті або відчувати ризик/небезпеку появи сильних дощів.

Метафори у прогнозах погоди використовуються як засіб увиразнення тексту, наприклад: "Plenty of sunshine this morning over much of the country" [7]. Використання лексичної одиниці plenty у складі метафори plenty of sunshine обумовлене тім, що семантично воно передає значення «дуже багато; більше, ніж вдосталь». Таким чином, завдяки метафорі формується образ території, де спекотне сонце. Слід зауважити, що деякі метафори стали фразеологічними, тобто усталеними, наприклад: “A ridge of high pressure will build east across Pennsylvaniatoday and drift off the Mid Atlantic Coast Wednesday evening" [6]. Метафора high pressure (високий тиск) є усталеною. Йдеться про те, що тиск досягає високих показників, оскільки тиск не може мати фактичного зросту.

У текстах прогнозів погоди важливе місце займають топоніми – це найменування географічних об'єктів. Це пов'язаність язано з тим, що прогнози погоди складаються для певних територій, а тому їх найменування дозволяє слухачеві/читачеві отримати інформацію про регіон метеопрогнозом, наприклад: “The high temperature today буде змінюватись from the low across the 60s
northern tier of Pennsylvania and the Laurel Highlands around to
70 degrees in the southern valley" [6]. Крім топонімів, для текстів прогнозів погоди типовим є використання лексичних одиниць на позначення днів тижня, адже прогнозування робиться на кожен день, наприклад:"Much higher humidity will surge into the state from the Ohio Valley Wednesday night and Thursday, bringing an increasing chance for showers and Thunderstorms" [6]. У текстах метеопрогнозів використовуються фактичні дані, які стосуються показників тиску, температури, швидкості руху повітряних мас, висоти рівня моря та ін., наприклад: “High temps this afternoon will be in the lower 60s across the north and 65 to 70 in most locations south of I-80 with the exception of the Laurel Highlands where upper 50s to lower 60s will be common during the mid to late afternoon hours given 925 mb temps peaking near 13C" [6].

Лексичне різноманіття метеотекстів "прогнозу погоди" містить одиниці на позначення явищ природи, наприклад: "Dry weather is expected to continue through much of Wednesday, but clouds will be on the increase during the day." [6]. Cloud (хмара) – це природнє явище, яке представляє собою скупчення продуктів конденсації водяної парі або кристалів льоду у тропосфері на певній висоті. Або: Cloudier skies in northeast Scotland with some outbreaks of rain here [7]. Rain (дощ) – це вода, що утворюється при конденсації водяної парі і, випадаючи з хмар, досягає поверхні землі у формі крапель. Щоб підкреслити які-небудь важливі характеристики погоди, використовуються такі засоби як гіпербола "The best sunshine in England and eastern Wales as well as western Ireland" [7]. Гіпербола у цьому прикладі використовується з метою емфатизації уваги слухача/читача та сонячності постривай в Англії та Уельсі.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Підсумовуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що метеотексти у дискурсі «прогнозу погоди» представляють собою інформативні повідомлення, метою який є представлення даних про погодні умови. Як будь-який мовленнєвий жанр, метеотексти характеризуються використанням лексико-стилістичних та граматико-синтаксичними засобів. Дослідження дозволив виявити, що у метеотекстах присутні лексичні одиниці на позначення погодних умов, природних явищ, фактичних даних, топонімів та найменувань днів тижня. У текстах метеопрогнозів переважають прості речення, які є інформативно насиченими.

 

Список літератури

1. Городецька Ст. А. Анотація як різновид компресії наукового тексту / В. А. Городецька // Філологічні студії. – 2013. – Вип. 9. – С. 673-682.

2. Здоровега В. Ї. Теорія і методика журналістської творчості: підручник. [2-ге вид., перероб. і допов.] / В. Ї. Здоровега. – Львів: ПАІС, 2004. – 268 с.

3.  Коломієць О. М. Вживання метафор у англійських, польських та українських синоптичних повідомленнях у публіцистичному стилі / О. М. Коломієць // Сучасні дослідження з іноземної філології. – [зб. наук. праць] / [за ред. М. П. Фабіан]. – Ужгород: ПП «Аутдор-Шарк», 2013. – Вип. 11. – С. 184-190.

4.  Львова Н. Л. Іллокутивний характер лексичних стилістичних засобів у дискурсі прогнозів погоди / Н. Л. Львова, А. Є. Дехтяренко // Нова філологія, 2012. – Вип. 54. – С. 176-179.

5.  Шишліна О. П. Метеопрогнози у німецькомовних ЗМІ: мовні та функціональні ознаки / О. П. Шишліна // Нова філологія, 2012. – Вип. 53. – С. 194-197.

6.  All Text Forecasts [Електронний ресурс] / National Weather Service. – Режим доступу: https://www.weather.gov/ctp/moreForecasts

7.  Keeling S. Sunny spells, showers in east [Електронний ресурс] / Simon Keeling // Morning Call, May 21, 2019. – Режим доступу: https://www.weatheronline.co.uk/weather/reports/morning-call.htm

8.  Text forecast [Електронний ресурс] / Icelandic Met Office. – Режим доступу: https://en.vedur.is/weather/forecasts/text/

 

 

 

Інші статті