Корзина
Авторские тексты с высокой уникальностью! 

ВАК стаття до дипломної роботи на замовлення

ВАК стаття до дипломної роботи на замовлення

АНГЛО-УКРАЇНСЬКИЙ ПЕРЕКЛАД РІЗНИХ ГРУП ЛЕКСИКИ У ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ: СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНІ РЕАЛІЇ, ДІАЛЕКТИЗМИ І МОВНІ АНОМАЛІЇ

Анотація: В дипломній роботі досліджено питання англо-українського перекладу різних груп лексики у художній літературі. Автором визначено поняття таких видів лексики як «соціально-культурні реалії», «діалектизми», «мовні аномалії». У дипломній роботі систематизовано погляди науковців щодо місця зазначених груп лексики у художній літературі та визначено труднощі їх перекладу. Проаналізовано способи перекладу соціально-маркованих реалій, діалектизмів та мовних аномалій у художній літературі на прикладі творчості англомовних письменників та україномовних перекладів.

Ключові слова: дипломна робота, англо-український переклад, лексика, соціально-культурна реалія, діалектизм, мовна аномалія

Автор тексту: ІЦ «Манускрипт» – виконання курсових, дипломних, дисертацій на замовлення, https://studentmanuscript.com.ua 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Розвиток міжкультурної комунікації і обмін досвіду між народами та етнічними спільнотами викликав посилення уваги науковців до перекладацької діяльності, яка виконує посередницьку роль у взаємодії представників різних мов та культур. Складність при відтворенні мовних одиниць з однієї мови на іншу пов’язана з наявністю соціально-культурних реалій, діалектизмів, а також мовних аномалій, які відсутні у мові перекладу. Зазначені групи лексики широко представлені у художньому мовленні, де вони виконують функцію експресивного наповнення тексту, яскравості вираження інтенцій письменника та емоційного зображення подій у художньому творі. При виборі способу перекладу реалій, діалектизмів та мовних аномалій, перекладач стикається з труднощами пошуку еквіваленту, який відсутній у мові перекладу. Відповідно, раціональна тактика перекладу передбачає розуміння змісту англомовної лексичної одиниці, і пошук наближеного за змістом варіанту перекладу в українській мові. Актуальність дослідження зумовлено тим, що не існує універсальних способів відтворення зазначених груп лексики, разом з тим вони є неодмінною складовою майже кожного художнього твору. Виявивши спільні закономірності для перекладу кожної з груп лексики, можна встановити, які саме способи є найбільш ефективними для відтворення іншомовних реалій, діалектизмів та мовних аномалій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми. Дослідженню соціально-маркованої лексики та особливостей її перекладу присвячені розробки таких науковців: Р. П. Зорівчак [5], О. Д. Корнієнко [7], Є. І. Скворцова [12], Н. П. Хіль [19], О. І. Чередниченко [20] та ін.  Проблемам діалектної лексики та її перекладу у вітчизняному мовознавстві були присвячені дослідження Ф. Т. Жилко [4], С. П. Бевзенко [2], Д. Крістал [24], Р. Квірка [27], К. Карвера [23], П. Траджилла [28]. Поняття «мовної аномалії» та особливості перекладу цього виду відхилень від норми, розглянуті в цій дипломній роботі, досліджувались в роботах Ф. С. Бацевича [1], Г. Єнчева [6], Л. В. Короткова [8], І. В. Струк [14] та ін.

Виділення невирішених частин загальної проблеми, котрим присвячується дана стаття. Незважаючи на численні дослідження різних груп лексики у художніх текстах та особливостей їх відтворення в аспекті англо-українського перекладу, проблема пошуку найбільш оптимального варіанту перекладу іншомовної лексики залишається актуальною, оскільки від якості і точності перекладу залежить відображення індивідуального стилю письменника і його комунікативного наміру. У дипломній роботі встановлено, що кожен переклад зазнає впливу не лише двох культур (оригіналу і перекладу), а й відбитку особистості перекладача. Таким чином, на переклад впливає соціокультурний досвід перекладача, рівень володіння ним обома мовами, уміння здійснювати саме художній вид перекладу і відбирати такі мовні і перекладацькі стратегії, які дозволять читачеві об’єктивно зрозуміти зміст художньої інформації у тексті оригіналу. Англійська та українська мови мають фонетичні, лексичні, граматичні та стилістичні розбіжності, тому переклад вимагає від посередника пошуку не лише відповідника з метою досягнення перекладацької еквівалентності, а й здійснення трансформацій (міжмовних перетворень), що становить собою складний семантико-когнітивний процес. Щоб точно відтворити зміст перекладач повинен зрозуміти задум письменника, усвідомити його індивідуальний стиль, познайомитися з особистістю творця тексту та чинниками, які могли вплинути на його написання, наприклад, соціальні умови життя письменника, історичні події тощо, які вплинули на лексико-граматичний  зміст твору. Дослідження способів перекладу різних груп лексики розширить уявлення науковців про особливості відтворення особливого лексичного складу англомовного художнього тексту, відповідники якого відсутні у мові перекладу.

Формування цілей статті. Метою статті є дослідження особливостей відтворення соціально-культурних реалій, діалектизмів та мовних аномалій в англомовній художній літературі українською мовою.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових досліджень. В цілях дослідження розглянемо визначення кожної з груп лексики, яка є об’єктом аналізу у цій статті.

Рис. 1. Групи лексики у художньому тексті

Мова і культура народу є взаємозалежними нерозривними поняттями. У мові відображено культурний досвід, світогляд, менталітет, систему цінностей, віру та традиції народу. У кожній мові існує група лексики, яка характеризується соціально-культурною диференціацією. У сучасному мовознавстві, цей вид лексики отримав назву «соціально-марковані реалії» («соціально-маркована лексика», «етнокультурні реалії», «національно-культурні реалії» та ін.). Дослідники інтерпретують термін «соціально-маркована реалія» з різних аспектів. С. Толстой визначає «соціально-марковані реалії» як вид лексики, що  відображає умови життя і побуту народу, покладаючи в основу тлумачення зв'язок мови і культури [17, c. 34-38]. О. Пономарьов звертається до етнографічних аспектів розуміння терміну. Згідно з дослідником, «соціально-марковані реалії» – це розряд іншомовної лексики, якому властивий екзотизм та етнографізм, тобто це лексика, яка характеризується етнічними особливостями народу [10, с. 62]. Український мовознавець і перекладач І. Корунець, пропонує розуміти під цим терміном усе різноманіття лексики, яка властива певній культурі та її історії [9]. Таким чином, з визначення терміну «соціально-маркована реалія» бачимо, що науковці акцентують увагу у значенні цього поняття на таких компонентах: «лексика, пов’язана з культурою», «лексика, пов’язана з етнічними характеристиками», «лексика, пов’язана з історією». Отже, соціально-марковані реалії – це слова і словосполучення, які позначають об’єкти і поняття, характерні для життя, побуту, культури, історії і політики певного народу і чужі для іншого. Незважаючи на те, що у науковій літературі існує думка щодо неперекладності соціально-маркованих реалій, це невірно. Якщо, наприклад,  йдеться про географічні мовні одинці або найменування, то існують цілком традиційні способи перекладу таких лексичних одиниць за допомогою транскрипції або транслітерації. Але у складних випадках потрібні семантико-стилістичні або граматичні перетворення, тому переклад фактично не відтворює дослівно мовну одиницю, а шукає їй заміну у цільовій мові [5, с. 92]. Розглянемо наступні приклади:

(1) He felt much as an astronomer feels who has discovered a new planet – no doubt, as far as strong, deep, unalloyed pleasure is concerned, the advantage was with the boy, not the astronomer [29, c. 9]. – Він почував себе, як астроном, що відкрив нову планету,— і без сумніву, якщо говорити про сильну, глибоку, нічим не затьмарену радість, то у хлопчика її було більше, ніж у астронома [15, c. 8]. –  Він почував себе, наче астроном, що відкрив нову планету, але радість його, поза всяким сумнівом, була ще більша, глибша й щиріша, ніж в астронома [16, c. 3]. У цьому прикладі вжито соціально-марковану лексичну одиницю astronomer, яка означає науковця, який вивчає зірки і планети  [26]. Це слово використовується на позначення науковця, який досліджує планети, а відповідно є терміном. Обидва перекладачі відтворили лексему за допомогою транскрибування астроном. Це пов’язано з тим, що терміни характеризуються однозначністю, а тому, як правило, є уніфікованими.

(2) His white handkerchief was hanging out of his pocket behind, as usual on Sundays – accidentally. Tom had no handkerchief, and he looked upon boys who had as snobs [29, c. 53]. – З кишені у нього, як завжди в неділю, ніби випадково, стирчав кінчик носовика. У Тома носовичка зовсім не було, і тих, хто мав хусточку, він вважав за франтів [15, c. 34]. –  Як завжди в неділю, із задньої кишені в нього визирав білий носовичок - мовби ненавмисне. Том ніколи не мав носовика і вважав тих хлопців, які ним послуговуються, жалюгідними жевжиками [16, c. 15]. У цьому прикладі в оригіналі вжито соціально-марковану лексичну одиницю snobs, яка означає особу, яка вважає себе кращою за людей нижчого соціального класу. Ця реалія має негативне забарвлення, і вживається переважно у художньому та розмовному мовленні [26]. Лексема має розмовний характер. За семантикою слово snob означає людину, яка вважає себе кращою за інших. Ю. Корецький віднайшов в українському перекладі чудовий відповідник франт – «а, чол. Той, хто модно й нарядно одягається; чепурун» [13]. З контексту випливає контраст між вбогим одягом Тома Сойєра, у якого навіть не було носовичка та чепурним зовнішнім виглядом хлопчика, якого побачив Том. Переклад В. Митрофанова відтворює реалію за допомогою українського аналогу жевжик – «1. Вертлява, рухлива людина легковажної вдачі, що любить похизуватися; фат, ферт, фертик. 2. рідко. Те саме, що горобець: Ох! поти жевжики вчащали, Поки всі ягоди на Вишні обдзюбали» [13]. З контексту не видно, що хлопець намагався хизуватися своїм зовнішнім виглядом. Лише з розмірковувань Тома, ми розуміємо, що хлопець вдягнутий «надто по-святковому, чисто, чепурно». Відповідно, слово жевжик точно відтворює семантику оригіналу. Таким чином, в обох випадках для відтворення реалії застосовано пошук українського відповідника (еквівалента або аналога).

Наступна група лексики, представлена у цьому дослідженні, – діалектизми. Згідно з «Енциклопедією української мови» під редакцією В. М. Русанівського, діалектизми слід розуміти як позанормативні мовні елементи, які характеризуються територіальною диференціацією або регіональністю [18, c. 146]. На думку Д. Розенталя, діалектизм представляє собою різновид загальнонародної мови, яка використовується на певній території спільністю її мешканців, або людей, які пов’язані соціально, професійно чи територіально [11]. При цьому діалект (на відміну від варіанту мови) функціонує разом з літературною нормою і не може виділитися в окрему самостійну мову. З іншого боку, діалект може витіснити інші діалекти з певної території і навіть стати основою літературної мови. В зарубіжному мовознавстві Д. Крістал визначає діалект як варіацію мови, яка диференціюється регіональними і соціальними відмінностями [24, с. 67]. П. Траджилл тлумачить поняття «діалекту» як різновиду мови, яких відрізняється граматичними, фонетичними та лексичними особливостями від інших мовних варіантів, і відноситься до певного територіального або соціального вжитку [28, с. 23]. Діалектизми становлять проблему для перекладу у зв’язку з тим, що є властивими для певної території, а тому характеризуються відсутністю еквівалентів у мові перекладу. Відповідно, діалектизми можна віднести до безеквівалентної лексики. Разом з тим, їх відтворення в художньому тексті є необхідним для створення національного колориту, відтворення всіх смислових відтінків мовлення персонажів, які ставив за мету створити письменник. Наприклад:

(3) “A good home remedy for—Burris, I want you to go home and wash your hair with lye soap. When you’ve done that, treat your scalp with kerosene.” “What fer, missus?” [25, с. 14]. – Надійний домашній засіб од... Барріс, іди додому і помий голову дьогтьовим милом. А потім протри гасом. Нащо, місус? [3, с. 28].  В цьому реченні застосоване невірне вимовляння слів. Хлопець, який вимовляє ці слова у романі є неосвіченим, він не навчається в школі, а тому використання цієї діалектної форми fer, missus зумовлене його неграмотністю. Вірними формами слів є for та missis. Для відтворення діалекту перекладач застосовує українську лексико-семантичну заміну місус. В українській мові не існує такої лексичної одиниці, таким чином застосована заміна, побудована на неправильній вимові українського еквіваленту місіс наближається до розмовного варіанту, а тому може асоціативно сприйматися як діалектична.

(4) “Dill if you don’t hush I’ll knock you bowlegged. I mean it, now-” “Yawl hush,” growled Jem, “you act like you believe in Hot Steams.” [25, с. 20]. –  Діл, перестань, а то так дам, що довго пам'ятатимеш. Дивись мені... - Ну досить,  пробурчав Джем, – можна подумати, що ти віриш в жар-пару [3, с. 41]. Діалектичне слово Yawl означає «скрикування». Інше діалектне слово у цьому реченні, це hush. Це слово є звукосимволічним. Семантично воно виражає застереження, наказ замовчати. У перекладі зазначені діалектизми відтворено розмовним вигуком ну та словом досить. Заміна на розмовний еквівалент є доцільною, оскільки розмовне мовлення часто є властивим для певної соціальної категорії людей або мешканців певної території.

Остання група лексики, яку ми розглянули у дипломній роботі – мовні аномалії. І. В. Струк співвідносить поняття «мовна аномалія» з діалектним мовленням, оскільки в обох випадках відбуваються мовні порушення (відхилення від норм правильної вимови [14, с. 7]. Особливу складність для відтворення мовних аномалій становлять одиниці, які виступають у ролі носія стилістичної інформації. Якщо опустити їх при перекладі, комунікативний намір автора буде втрачено і читач не зрозуміє думку письменника. Наприклад, мовні аномалії можуть виступати носіями інформації про соціальний статус мовця, його освіченість або неграмотність. Наприклад, у п’єсі Бернарда Шоу «Пігмаліон» зустрічаємо такий уривок:

(5) You’re a great bully, you are. I won’t stay here if I don’t like. I won’t let nobody wallop me. I never asked to go to Bucknam Palace, I didn’t. I was never in trouble with the police, not me. I’m a good girl [22, с. 28]. – Лайза (підводячись неохоче й підозріло). Ви хвалько і грубіян, от ви хто! І я не лишуся тут, якщо ви мені не сподобаєтеся. І нікому не дозволю лупцювати мене. І ніколи я не просилася до Букінгемського палацу, ніколи! Ні разу я не мала клопоту з поліцією, таки не мала! Я хороша дівчина…[21, с. 7]. Bucknam Palace – порушення фонетичного образу від словосполучення Buckingham Palace. Порушення фонетичної структури оригіналу створює абсурдність ситуації, тому що особа, яка знає правильне звучання назви, одразу розуміє, що має справу з неосвіченою дівчиною. Стилістично мовна аномалія виконує функцію створення комічного ефекту. В перекладі О. Мокровольський відтворює мовну аномалію за допомогою українського еквіваленту від правильної оригінальної мовної одиниці Букінгемський палац, таким чином, втрачено особливості мовлення квіткарки.

(6) Tom got out a bit of paper and carefully unrolled it. Huckleberry viewed it wistfully. The temptation was very strong. At last he said: ‘Is it genuwyne?’ [29, c. 73]. – Том дістав папірець і обережно розгорнув. Гекльберрі уважно оглянув зуб. Спокуса була дуже велика. Нарешті він спитав: — Справжній? [15, c. 47]. –   Том дістав із кишені папірець і обережно розгорнув його. Гекльберрі заздро обдивився зуб. Спокуса була велика. Нарешті він запитав: - Справжній? [16, c. 20]. У цьому прикладі вжито соціально-марковану лексичну одиницю genuwyne. Ця лексична одиниця в тексті оригіналу вживається з порушенням фонетичної структури. Вона належить до діалектної лексики. Правильною формою слова є genuine. Перекладачі відтворили цю лексему, не зберігши порушення фонетичної форми – справжній. Однак, цей переклад можна вважати успішним, оскільки відтворення діалектної форми із порушенням фонетичної форми, може бути незрозумілим українському читачеві.

-   ‘Sho, there’s ticks a plenty. I could have a thou-sand of ‘em if I wanted to.’

-   ‘Well, why don’t you? Becuz you know mighty well you can’t. This is a pretty early tick, I reckon. It’s the first  one I’ve seen this year.’

-   ‘Say, Huck – I’ll give you my tooth for him.’ [29, c. 73]. –

-    Та кліщів у лісі до чорта. Я б їх тисячу назбирав, коли б схотів.

-   Так чого ж ти їх не назбираєш? Ага! Сам знаєш, що тобі не вдасться. Скажу я тобі, що цей кліщ дуже ранній. Це перший кліщ, якого я бачив цього року.

-   Слухай, Геку, я тобі дам за нього свій зуб [15, c. 47]. –   

-   Подумаєш, та тих кліщів у лісі хтозна-скільки! Я й сам міг би назбирати хоч тисячу.

-   То чого не назбираєш? Ти ж сам добре знаєш, що не зміг би. Це, як на мене, дуже ранній кліщ. Чи не перший цього року.

- Слухай, Геку, хочеш, я дам тобі за нього свого зуба? [16, c. 20].

У наведеному фрагменті бачимо мовні аномалії зумовлені соціальним та віковим статусом учасників комунікації. Том і Гек – малоосвічені хлопчаки, тому для їх мови властиве вживання розмовних слів – Becuz і Say. Відтворити такі слова у перекладі дуже важко, оскільки ці мовні аномалії відсутні в іншій культурі, тому ці слова або перекладаються еквівалентами як у нашому прикладі – слухай, або не перекладаються взагалі. Зокрема, В. Митрофанов не відтворює слово Becuz.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Підсумовуючи результати дослідження у дипломній роботі, зауважимо, що у художньому тексті використовуються різні групи лексики, які створюють художню образність твору. Соціально-марковані реалії, діалектизми та мовні аномалії є властивими будь-якому художньому тексту, тому вони становлять складну проблему для перекладу. Аналіз прикладів у дипломній роботі свідчить про те, що ефективними способами перекладу виступають транскрибування, транслітерація для відтворення географічних, соціальних реалій; еквівалент або аналог. Крім цього, виявлені випадки відтворення реалій, діалектизмів або мовних аномалій правильною формою українського відповідника, що змінювало стилістичний потенціал цих мовних одиниць в оригіналі.

 

Список літератури:

1.       Бацевич Ф. С. Основи комунікативної девіатології: монографія / Ф. С. Бацевич. – Львів : Вид. центр Львів. нац. ун-ту, 2000. – 237 с.

2.       Бевзенко С. П. Українська діалектологія / С. П. Бевзенко. – К.: Вища школа, 1982. – 352 с.

3.       Гарпер Лі, Убити пересмішника [Електронний ресурс] / переклад Михайла Харенка. – Режим доступу: javalibre.com.ua

4.       Жилко Ф. Т. Нариси діалектології української мови / Ф. Т. Жилко. – К.: АН УРСР, 1966. – 440 с.

5.       Зорівчак Р. П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів української прози) / Р. П. Зорівчак. – Львів: Вид-во при Львів. ун-ті, 1989. – 216 с.

6.       Єнчева Г. Феномен мовної аномалії: авторська/перекладацька креативність чи відхилення від норми? / Г. Єнчева, І. Струк // Гуманітарна освіта у технічних вищих навчальних закладах. – 2016. – Вип. 34. – С.  69-81.

7.       Корнієнко О. Д. Особливості перекладу реалій [Електронний ресурс] / Ольга Дмитрівна Корнієнко. – Режим доступу: http://intkonf.org/kornienko-od-osoblivosti-perekladu-realiy/

8.       Короткова Л. В. Семантико-когнітивні та функціональні аспекти текстових аномалій: автореф. дис. ... канд.філол.наук. – К., 2001. – 20 с.

9.       Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад) / І.В. Корунець. – Вінниця: Нова Книга, 2003. – 445 с.

10.  Пономарьов О.Д. Сучасна українська мова / О.Д. Пономарьов, В.В. Різун, Л. Ю. Шевченко. – К.: Либідь, 2001. – 400 с.

11.  Розенталь Д. Э. Словарь-справочник лингвистических терминов / Д. Э. Розенталь, М. А. Теленкова. – М., 1976.

12.  Скворцова Є. І. Типи трансформацій при художньому перекладі  текстів з англійської на українську мову [Електронний ресурс] / Є. І. Скворцова. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/8_NND_2011/Philologia/6_81650.doc.htm#

13.  Словник української мови: в 11 томах / [А.П. Білоштан, М.Ф. Бойко, В.П. Градова, Г.М. Колесник, О.П. Петровська, Л.А. Юрчук]. – 1971. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sum.in.ua/

14.  Струк І. В. Відтворення мовних аномалій у художньому перекладі (на матеріалі мовлення персонажів романів Марка Твена та їх перекладів) [Текст]: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.16 / Струк Ірина Василівна; Херсон. держ. ун-т. – Херсон, 2016. – 20 с.

15.  Твен М. Пригоди Тома Сойєра / Марк Твен; переклад з англійської Ю. Корецького. – К.: Дитвидав, 1962. – 172 с.

16.  Твен М. Пригоди Тома Сойєра / Марк Твен; переклад з англійської В. Митрофанова. – К.: Веселка, 1990. – 496 с.

17.  Толстой С. С. Основи перекладу / С. С. Толстой. – Вінниця: Нова книга, 2000. – 448 с.

18.  Українська мова: енциклопедія / редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Вид-во «Укр. енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 2004. – 824 с.

19.  Хіль Н. П. Відтворення національно-культурних особливостей оригіналу в художньому перекладі [Електронний ресурс] / Н. П. Хіль. – Режим доступу: http://www.confcontact.com/2009fil/7_hil.php

20.  Чередниченко О. І. Про мову і переклад / О. І. Чередниченко. – К.: Либідь, 2007. – 248 с.

21.  Шоу Дж. Б. Пігмаліон [Електронний ресурс] / Дж. Б. Шоу; переклад О. Мокровольського. – Режим доступу: http://www.ae-lib.org.ua/texts/shaw__pygmalion__ua.htm

22.  Bernard Shaw, Pygmalion [Електронний ресурс] / George Bernard Shaw. – Режим доступу: http://www2.hn.psu.edu/faculty/jmanis/gbshaw/pygmalion.pdf

23.  Carver M. American Regional Dialects / M. Carver. – University of Michigan Press, 1987. – 317 p.

24.  Crystal D. The English Language / D. Crystal. – London: Penguin Books, 1990. – 288 p.

25.  Harper Lee Nelle,  To Kill a Mockingbird [Електронний ресурс] / Nelle Harper Lee. – Режим доступу: ymerleksi.wikispaces.com

26.  Longman Dictionary of Contemporary English [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ldoceonline.com

27.  Quirk R. The Use of English / R. Quirk. – London, 1962. – 285 p.

28.  Trudgill P. Sociolinguistics: An Introduction to Language and Society / P. Trudgill. – London: Penguin, 2000. – 240 р.

29.  Twain M. The Adventures of Tom Sawyer [Електронний ресурс] / Mark Twain. – Режим доступу: www.planetpublish.com

©ІЦ «Манускрипт» - 2019.

 

 

 

 

 

 

 

Другие статьи