Корзина
Авторские тексты с высокой уникальностью! 

Качественная диссертация - это наше кредо

Качественная диссертация - это наше кредо

Диссертация по лингвистике (фрагмент из практической части)

Термінологічна система медичної науки постійно розвивається завдяки встановленню міжнародних відносин між державами, що сприяє взаємодії співробітників медичної сфери та обміну досвідом. Окрім того, науково-технічний прогрес робить внесок в поповнення термінологічної системи медичної мови завдяки розробці нового медичного забезпечення, різного роду навчальних засобів для лікарів тощо. Все це вимагає використання спеціальної медичної термінології для позначення тих чи інших об’єктів. У зв’язку з цим важливим є дослідження класифікації термінологічних одиниць в медичній галузі. Ми розуміємо класифікацію як спосіб категоризації та упорядкування понять, який характеризується логічністю та структурованістю, і об’єднує лексичні одиниці на основі предметної галузі. Так, ми дослідили найпоширеніші види класифікацій медичних термінів.

Перше, це класифікація за типологією Ю.А. Шрейдера [шрейдер, с. 1-2]. Згідно з цією класифікацію терміни поділяються на загальнонаукові, технічні терміни та терміни вузької спеціалізації.

  1. загальнонаукові терміни (терміни широкого наукового вжитку): adaptatio (адаптація), arcus (дуга), associatio (асоціація), centrum (центр), cubitus (лікоть), enamelum (емаль), ductus (проток), fundus (днище), fimbria (бахромка), gustus (смак), phalanx (фаланга) [Латинско-русский словарь анатомических терминов];

  2. технічні терміни, наприклад: capsula (капсула), сon(n)exus (з’єднання), constrictor (констріктор), curvatura (викривленість), diameter (діаметр), discus (диск), fibra (волокно), planum (пласкість) [Латинско-русский словарь анатомических терминов];

  3. терміни вузької спеціалізації (хірургія, біологія, хімія тощо), наприклад: мед.: costa (ребро), hepar (печінка), ieiunum (порожня кишка), іnjectio (ін’єкція), arteria (артерія), duodenum (дванадцятипала кишка) [Латинско-русский словарь анатомических терминов]; біол.:  cortex (кора), flos, floris (цветок), folium (лист), fructus (плод), gemma (почка), herba (трава),  radix (корень), rhizoma (корневище), semen (насіння) [кондратьев, с. 62].

По-друге, класифікація термінів за змістом на однозначні і багатозначні О. Моїсеєвої [Моісеєва]. В межах однієї терміносистеми слово може мати одне значення або декілька. У зв’язку з цим терміни в медичній терміносистемі поділяються на:

  1. однозначні, наприклад: prosencephalon (передній мозок – передній відділ головного мозку, що досягає у вищих хребетних і особливо у людини найбільших розмірів і що має найважливіше фізіологічне значення [передній мозок]), pulpa (пульпа – м'яка сполучна тканина, пронизана нервовими закінченнями, лімфатичними й кровоносними судинами, що заповнює порожнину зуба [Словник української мови: в 11 томах, с. 387]), retina (сітківка – світлочутлива оболонка ока; ретина [Словник української мови: в 11 томах, с. 233]),

  2. багатозначні, наприклад:

vas, vasis → судина: 1) Трубчастий еластичний орган у тілі людини й тварини, по якому рухається кров або лімфа: «Теплові промені, діючи на нервові волокна дрібних кровоносних судин, розширюють їх і поліпшують живлення шкіри, полегшують роботу серця»; «Прошу без грубощів. Ви... ви звужуєте мені судини! У мене гіпертонія!»;

2) Трубка з клітин, що служить для живлення рослини водою і розчиненими в ній речовинами: «По судинах поживні речовини рухаються разом з водою до листків»;

3) розм. Посудина для їжі й зберігання харчових продуктів: «Добре господині, коли повно в судині»; «Приборкує [пташник] пташину, щоб вміла знаходити з зернятками полицю, з судини воду пити»;

4) заст. Судно: «Каторга – це корабель такий. Там гребли ми веслами, женучи судину» [Словник української мови: в 11 томах, с. 825].

visus → зір1) Одно з п'яти почуттів, органом якого є око: «Найбільшої уваги потребує орган зору, бо видиме сприймання світу відбувається тільки за його допомогою»; «У колибі було темно; на превелику силу натуживши зір, здолав я розгледіти своїх товаришів»; «Гордій Макарович в останні роки мав уже ненадійний зір, і це не могло гарантувати його від небажаних випадковостей»;

2) Здатність бачити: «Коли зір і розмисел сяк-так повертають до Юри, він, нарешті, бачить своїх друзів і ворогів»; «Гострий зір чоловіка і в осінні ночі вловлював непевні тіні, що сновигали біля колишнього панського палацу»;

3) Спрямованість очей на кого-, що-небудь; погляд: «Є така тут круча глибоченна, чорна, не світить туди місяць і не блищать зорі, не падав зір людських очей...); «Зір його спинився на принесених вінках повноколосої пшениці»;  

4) Те саме, що очі: «Марчевському враз запекло в грудях, у горлі; затуманився зір» [Словник української мови: в 11 томах, с. 576].

arteria → артерія: 1) Кровоносна судина, що розносить кров від серця по всіх частинах тіла: «З лівого шлуночка серця виходить найбільша кровоносна судина – аорта, яка незабаром розгалужується на дрібніші гілки – артерії»;

2) перен. Важливий комунікаційний шлях: залізнична лінія, судноплавна ріка, канал, головна вулиця і т.ін.: «Великі ріки Прип'ять, Десна, Інгулець є важливими транспортними артеріями»; «Головна артерія Варшави сполучала ринок із замком» [Словник української мови: в 11 томах, с. 62].

canalis → канал:

1) анат. В організмі людини або тварини – звивиста трубка, якою проходять різні речовини: «Через кілька днів камінь спустився в сечовивідний канал»; «Шлунково-кишковий канал»;

2) Наповнене водою штучне річище для судноплавного сполучення між водоймищами, зрошування ґрунтів, осушування боліт, відводу або стоку води: «Десять днів рили канал, щоб пустити воду новим річищем»; «Для розподілу води на масиві зрошення будується сітка каналів»; «Могутньою рікою несе дніпрову воду в глиб херсонських і кримських степів Північно-Кримський канал»;

3) техн. Вузька порожнина в чому-небудь, що має форму трубки: «У кожній сушарні повинні бути вентиляційні канали для доступу сухого повітря»; «Снаряд, вилетівши з каналу ствола, робить віддачу – відкочує гармату»;

4) перен. Шлях поширення чого-небудь: «Важливим каналом, по якому доставляються товари до населення, є торгівля» [Словник української мови: в 11 томах, с. 86].

chorda → хорда: 1) анат. Осьовий скелет у вигляді пружного еластичного тяжа, спинна струна (у деяких тварин і людини): «Під час розвитку риби з ікринки в неї не відразу закладається кістковий хребет. Спочатку утворюється хорда у вигляді щільного шнура, а вже потім навколо неї розвиваються хребці»;

2) мат. Пряма, що сполучає дві будь-які точки кривої лінії або поверхні: «Діаметр є найбільша хорда кола» [Словник української мови: в 11 томах, с. 125].

costa → ребро: 1) Дугоподібний скелетний утвір людини і хребетних тварин, який іде від хребта до грудної кістки: «Грудні хребці сполучаються з 12 парами ребер. Ребра мають вигляд вузьких зігнутих пластинок, які на своєму передньому кінці переходять у хрящі»;

2) Частина кістяка якої-небудь споруди або предмета, яка щось підтримує чи скріплює собою: «Коромисло [жатки] складається з двох пластин, зміцнених ребрами і з'єднаних одна з одною заклепками»; Панель перекриття складається з часто розміщених ребер, зв'язаних одне з одним тонкою плитою»;

3) Місце, лінія перетину двох площин: «Грані кристала перетинаються в ребрах»; «Кристали обмежені плоскими, підпорядковано розміщеними гранями, які збігаються в ребрах та вершинах» [Словник української мови: в 11 томах, с. 468].

Отже з даних прикладів ми бачимо, що медичним термінам властива однозначність та багатозначність.

По-третє, класифікація термінів за частинами мови І.К. Кучеренко [кучеренко, с. 144]. До найважливіших частин мови, що використовуються в медичній термінології належать наступні:

  1. іменник, наприклад: apertura (апертура), calx (голівка), commissura (спайка), chylus (зміст лімфатичних вузлів), diaphysis (діафіз), hypophysis (гіпофіз), intumescentia (ущільнення), macula (пляма), massa (маса), medulla (мозок), naris (ніздря), neocortex (нова кора), nervus (нерв) та ін. [Латинско-русский словарь анатомических терминов];

  2. прикметник, наприклад: abdominalis (черевний), acromialis (акроміальний), adrenalis (наднирковий), ampullaris (ампулярний), bicipitalis (ліктьовий), dorsalis, cervicalis (шийний), dorsalis (тиловий), encephalicus (черепний), endometrium (ендометрій), frontalis (лобний), laryngealis (глотковий), orbitalis (очковий), pallidus (блідий), paracentralis (парацентральний) та ін. [Латинско-русский словарь анатомических терминов];

  3. дієслово, наприклад: sorbere (вбирати в себе), phagein (їсти, поїдати), accelere (пришвидшувати), factum (робити), rhegnymi (ламати), tome (різати), abscedere (відступати, відокремлюватись), reponere (ставити назад, відновлювати), ducumere (лягати) [Власенко];

  4. прислівник, наприклад: ars (штучно), сotidie (щоденно), semper (завжди), perdūdum (дуже давно), longum (довго), recenter (нещодавно, тільки що) [Власенко];

  5. прийменник: prope (біля), circum (навколо, біля), intra (всередині), propter (внаслідок), pro (перед), pone (позаду), adversus (проти), cis (по той бік), contra (проти, всупереч), erga (відносно), post (після) та ін. [Власенко].

По-четверте, класифікація термінів за структурою К.Ю. Медведєва [Медведєв]:

  1. Прості, які складаються із одного слова: panniculis (відкладення), alveolus (альвеола), appendix (відросток), alveus (лоток), barba (борода), bucca (щока), cavitas (порожнина), conjunctivalіs (кон’юктивальний), cingulatus (поясний), conjunctivus (з’єднувальний), entericus (кишковий) та ін. [Латинско-русский словарь анатомических терминов];

  2. Складні, які складаються з двох слів і пишуться разом або через дефіс: stylopharyngeus (шило глоткове), choroidocapillaris (судиннокапілярний), corticospinalis (корковоспинномозковий), costodiaphragmaticus (реберно-діафрагмальний), cotylicus (чашеподібний), entopeduncularis (внутриніжковий)  [Латинско-русский словарь анатомических терминов];

  3. Терміни-словосполучення, які складаються із декількох компонентів: caput medusa (змієподібне розширення вен навколо пупка), linea demarcationis (лінія, що обмежує омертвілу зону від життєздатних тканин), blastoma benignum (доброякісна пухлина), haemorrhagia per diabrosin (крововилив через руйнування судини патологічним процесом в самій стінці або поблизу неї), haemorrhagia per rhexin (крововилив через механічне пошкодження судини), hernia postoperative (післяопераційна грижа), appendicitis acuta (гострий апендицит) та ін. [аникина].

    В межах класифікації медичних термінів за структурою виділяються наступні види термінів в залежності від кількості компонентів, з яких вони складаються:

  1. Двокомпонентні: ulcus ventriculit (виразкова хвороба шлунку і 12-палої кишки), ulcus incomplicatum (неоскладнена виразкова хвороба), cholycystitis acuta (гострий холецистит), ileus congenitus (вроджена кишкова непрохідність), peritonitis tuberculosis (туберкульозний перитоніт) та ін. [аникина].

  2. Трикомпонентні: efformatio duodeni cicatricialis (рубцева деформація 12-палої кишки), abscessus hepatis pyogenes (біогенний абсцес печінки), pylephlebitis purulenta (гнойний пілефлебіт), echinococcus hepatis (ехінококоз печінки) та ін. [аникина].

  3. Полікомпоненті: vesicae felleae et ductum felleorum (рак жовчного пузиря та позапечінкових жовчних протоків), morbus Buergeri thrombangitis obllterans (хвороба Бюргера облітеруючий тромбангіїт) [аникина].

По-п’яте, це тематична класифікація Ж. Багана [багана, c. 46], яка передбачає впорядкування лексичних одиниць на основі розподілу їх за тематичними групами; в основі кожної групи лежить спільне сема на позначення тих чи інших властивостей, які дозволяють об’єднати ряд термінів під однією темою. Тематична класифікація характеризується тим, що терміни, які входять до однієї групи, можуть не мати семантичного зв’язку між собою або цей зв'язок буде нейтральний, але при цьому в їх семантиці знаходиться спільна сема, яка класифікує поняття та явища, які позначає даний термін. У зв’язку з цим критерії щодо віднесення лексичної одиниці до тематичної групи є різними: понятійний критерій (смислова схожість термінів), семантичний критерій (спільна сема) тощо.

Визначення понятійної сфери слова передбачає дослідження основних зв’язків між наступними поняттями: властивостями предмета, категоріями предмета, ознаками предмета та ін. Слід враховувати, що тематичні групи між собою можуть вступати в семантичні зв’язки, наприклад одна група може доповнювати або уточнювати іншу, або лексема, що входить до складу однієї тематичної групи може вступати в смислові зв’язки з лексемами з інших тематичних груп.  Щоб розподіл за тематичними групами мав практичну цінність, в основі тематичної класифікації повинна знаходитись важлива ознака або властивість, що має мотиваційну значимість. Окрім того, ми можемо зазначити, що лексичне значення терміну на позначення тематичної групи завжди ширше, ніж значення лексичних одиниць, які входять до її складу, адже це значення є генералізованим, а терміни у складі групи – конкретизовані. Наприклад, ми можемо класифікувати медичну термінологію за наступними групами:

  1. Група «Хвороби», наприклад: ablepsia (сліпота), akinesia (акінезія – втрата, відсутність руху (параліч), нерухомість), angina (ангіна, гостре запалення мигдалин), bronchitis (запалення слизової оболонки бронхів), cancer (злоякісна пухлина, зокрема рак), chondritis (хондрит запалення хряща), diphtheria (дифтерія – гостре інфекційне захворювання, яке характеризується запальним процесом в горлі), encephalitis (енцефаліт – запалення головного мозку), haemophthalmia (крововилив в очне яблуко) та ін. [Латинские наименования заболеваний и их симптомов];

  2. Група «Частина тіла», наприклад: hepar (печінка), cutis (шкіра), caput (голова), costa (ребро), (о)esophagus (стравохід), cor, cordis (сердце), coccyx (копчик), gaster (шлунок), gemma (нирка), genu (коліно) та ін. [аникина].

  3. Група «Біль», наприклад: dacryadenalgia (біль в сльозовій залозі), dactylalgia (біль в пальцях), dorsalgia (біль в спині), gastralgia (шлунковий біль), glossalgia (біль в язиці), iridalgia (біль в радужній оболонці), cystalgia (біль в сечовому міхурі) та ін. [Латинские наименования заболеваний и их симптомов];

  4. Група «Напади», наприклад: eclampsia (еклампсія – напади судорог, які протікають при втраті свідомості у вагітних), hemicrania (мігрень – головний біль, який виникає періодично у вигляді нападів, bronchorrhoea (бронхорея – напади кашлю з відхаркуванням великих кількостей мокроти), asthma (удушшя, яке виникає нападами) та ін. [Латинские наименования заболеваний и их симптомов].

Таким чином, тематична класифікація дозволяє систематизувати, впорядкувати термінологічної одиниці медичної системи на основі врахування понятійних ознак слова, та внутрішніх зв’язків між різними елементами терміносистеми, яка входить до складу класифікації.

Схематично досліджені нами класифікації можна представити наступним чином (Рис. 1.1.3.):

Рис. 1.1.3.

 

 

Рис. 1.1.3. Звідна таблиця класифікацій медичних термінів в латинській мові.

* розроблено автором за даними [багана, с. 46, кучеренко, с. 144, шрейдер с. 1-2, Медведєв, Моісеєва].

Звісно наведений нами перелік кваліфікацій не є вичерпаним, але вони дозволяють нам охарактеризувати терміни з різних аспектів, що сприяє визначенню особливостей формування медичної терміносистеми на сучасному етапі. 

У зв’язку з тим, що в рамках нашого дослідження ми будемо розглядати хірургічні терміни-іменники, нам доцільним є скористатися двома з вищенаведених класифікацій: класифікація термінів за структурою та класифікація термінів за тематикою, адже інші три класифікацію охоплюю значну ширшу термінологічну систему, в нашому випадку медичну, а хірургічна термінологія, яка є об’єктом нашого дослідження є однією з галузей медицини, що займається вивчення гострих і хронічних захворювань, які піддаються лікуванню за допомогою хірургічного або оперативного втручання. Тому в наступному пункті ми розглянемо хірургічні терміни-іменники латинського походження в аспекті окреслених класифікацій.

 

 

Другие статьи