Корзина
Авторские тексты с высокой уникальностью! 

Як скласти план до курсової або дипломної роботи?

Як скласти план до курсової або дипломної роботи?

Дана стаття містить інформацію про складання плану до курсової або дипломної роботи.

Виконання курсової/дипломної роботи передбачає, в першу чергу, складання плану (змісту) роботи.

План представляє собою розробку структурних частин курсової/дипломної роботи. Пункти плану повинні містити узагальнюючу інформацію до кожного розділу роботи, тобто те, про що буде йти мова у курсовій/дипломній роботі. В сукупності всі пункти плану повинні охоплювати тематичну проблематику курсової/дипломної роботи і бути логічно зв’язаними та послідовними.

План курсової/дипломної роботи повинен містити такі пункти:

- Вступ (вступ містить актуальність теми дослідження, предмет, об’єкт, методі та прийоми дослідження, інформацію про попередні напрацювання в галузі теми курсової/дипломної роботи).

- Розділ І.

- Розділ ІІ і т.д.

- Висновки (або Заключна частина)

- Список використаних джерел

- Список довідкового матеріалу

- Список ілюстративного матеріалу

- Додаток (за необхідності).

Будь-яка курсова/дипломна робота повинна містити теоретичний та практичний розділи.

В теоретичному розділі викладається загальна інформація з проблематики роботи, існуючи напрацювання, аналізуються результати, досягнуті науковцями в галузі, що відповідає темі курсової/дипломної роботи.

Практична частина повинна містити аналіз проблем, поставлених в теоретичному розділі. Як правило, базою для практичного аналізу є художні твори, газетні статті, офіційно-ділові документи та ін. в залежності від теми.

Зразок складання обгрунтування і плану курсової роботи:

Історичні реалії та психологічні аспекти творчості Умберто Еко: семантичний,структурний,функціональний аналіз на матеріалі роману «Ім'я троянди»).

 

Мова як форма людської свідомості є не лише засіб комунікації, вона – і модель світу. В мові кожного народу відображається бачення світу цим народом, його історичний досвід. За кожним словом закріплені певні поняття і уявлення, які склались у процесі тривалого історичного розвитку мовної спільноти. Мова – це моделююча система, в ній кодується дійсність, яка відобразилась у свідомості народу.

Мовні одиниці, що несуть культурологічну або історичну інформацію, складаються в певну систему, своєрідну колективну мовну картину світу. Мовний знак як механізм інтерпретації уявлень людини про світ є засобом формування сучасної ментальності нації.

Актуальність роботи визначається загальною спрямованістю лінгвістики на вивчення функціонування мови й мовлення в залежності від стилю автора та комунікативної ситуації. Кожен художній твір створюється в певну історичну епоху та характеризується психологізмом, що включає використання емоційно-забарвленої лексики, розмовних одиниць, сленгу та ін., які мають на читача найбільший вплив. Лексика та стилістика твору зазначає впливу особистості письменника. Відповідно, дослідження історичних мотивів та ідіостилю автора дозволить зрозуміти передумови створення художнього тексту, фактори, які вплинули на його написання та краще зрозуміти комунікативний задум письменника.

Метою роботи є дослідження засобів вербалізації історичних реалій та прийомів психологізму в творчості Умберто Еко.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

1) систематизувати поняття «реалії» в сучасному мовознавстві;

2) охарактеризувати особливості використання реалій в художньому тексті як елементу ідіостилю автора;

3) висвітлити національно-культурну характеристику реалій в художньому тексті;

4) визначити феномен психологізму як способу зображення внутрішнього світу героїв;

5) дослідити методи досягнення психологізму в художньому тексті;

6) проаналізувати семантико-структурні особливості історичних реалій в романі Умберто Еко «Ім’я троянди»;

7) дослідити психологічні прийоми в романі Умберто Еко «Ім’я троянди».

Об’єктом дослідження виступають історичні реалії та психологічні аспекти творчості Умберто Еко.

Предметом дослідження є семантико-структурні та функціональні особливості роману Умберто Еко «Ім’я троянди».

Гіпотезою дослідження є припущення про те, що історичні реалії в художньому тексті несуть смислове навантаження і використовуються письменником як засіб створення історичного колориту або задля досягнення психологічного ефекту на читача і, таким чином, реалізації комунікативної мети.

Вибір методів дослідження пов’язаний зі специфікою об’єкта дослідження та конкретними завданнями, що обумовлюються темою дослідження. З цією метою в роботі використано: метод лінгвістичного аналізу, який дозволяє нам виділити в тексті слова-запозичення, історичні власні назви, історичні національно-марковані одиниці та мовні одиниці, які реалізують ефект психологізму в художньому тексті, тобто емоційно-експресивні слова, розмовні елементи, символічні найменування та ін.; в ході лінгвістичного аналізу ми звертаємося до аналізу лексикографічних джерел для визначення семантики вибраних слів; метод вибірки для відбору практичного матеріалу. Метод вибірки необхідний для організації практичної бази дослідження, якою, в нашій роботі послужив роман Умберто Еко «Ім’я троянди». Для вибірки було відібрано слова, які належать до таких груп лексики як історичні власні назви, історичні національно-марковані одиниці та мовні одиниці, які реалізують ефект психологізму; історично-пошуковий метод. Цей метод дає можливість дослідникові проаналізувати етимологію лексичної одиниці, виявити умови її виникнення в мові або запозичення іншими мовами, а також розглянути історичні фактори, в умовах якої виникло слово; загальнонаукові методи аналізу, спостереження, порівняння та ін. Метод аналізу необхідний в цьому дослідженні для виявлення істотних значень у семантиці слова. Метод спостереження реалізується у визначенні впливу контексту на семантику лексичної одиниці. Метод порівняння дає змогу виявити, як різні групи лексики використовуються письменником у творі, які значення переважають у семантиці лексичних одиниць та ін.

Матеріалом дослідження послугував роман Умберто Еко «Ім’я троянди». В контексті сучасної європейської гуманістики італієць Умберто Еко посідає особливе місце, яке визначене, по-перше, багатоаспектністю його інтересів, а по-друге, – їх надзвичайно плідним втіленням як у доробок літературної творчості, так і у сферу культурології, естетики, мистецтвознавства та етики. Водночас, життєвий і творчий шлях Еко переконливо підтверджують значення фактора спадкоємності, адже усі досягнення Еко-письменника та Еко-теоретика живляться гуманістичними традиціями італійської культури. В романі «Ім’я троянди» Умберто Еко сформулював своє постмодерністське кредо. Перш за все, він звернув увагу на можливість відродження сюжету під виглядом цитування інших сюжетів, їх іронічного переосмислення, поєднання проблемності та цікавості, що знайшли відображення у використанні історичних реалій та психологічно мотивованих слів. Проза Еко – це сполучення різних прийомів складної семіотичної гри, що ґрунтується на багатозначності та історичній мінливості ключових понять людського досвіду, на актуальній етичній проблематиці, зокрема, це дослідження, наприклад, витоків фанатизму, нігілізму, підозрілості, насильства, компромісу тощо. Характерною рисою літературної творчості Еко є динамічність сюжетів, побудованих на перетині історичних подій і сучасних реалій. «Ім’я троянди» роман водночас детективний і історичний, інтелектуальний і мемуарний, роман жахів і комедійних колізій.

Наукова новизна роботи полягає у багатосторонньому дослідженні семантики та функціонування мовних лексичних одиниць в романі Умберто Еко «Ім’я троянди» та особливостей семіотичної гри і створення психологічної напруги на мовному рівні.

Теоретичне значення роботи полягає у розробленні нового підходу до проблеми інтерпретації семантики історичних реалій в аспекті дослідження історичного колориту художньому твору, створеного італійським письменником Умберто Еко, та особливостей вербалізації семіотичної системи художньому твору з метою реалізації психологічного впливу на читача.

Практичне застосування результати дослідження знайдуть у розробці матеріалів для теоретичних і практичних курсів з мовознавства, історії та культурології, а також можуть бути використані студентами в їх курсових, бакалаврських і дипломних роботах.

Загальний обсяг магістерської роботи становить _____ сторінок. Робота містить _____ таблиць. Список використаної літератури складається з _____ джерел, з них ______ іноземною мовою.  З використаних джерел в роботі застосовано ____ словників.

Структура роботи: робота складається із вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури, списку довідкових джерел, списку джерел ілюстративного матеріалу, додатків і summary.

У «Вступі» обґрунтовано актуальність дослідження, визначено цілі, об’єкт, предмет, методи, ілюстративний матеріал дослідження, теоретичну і практичну цінність магістерської роботи, а також окреслено структуру роботи.

В розділі 1 «Теоретичні підходи до дослідження реалій та психологізму в художньому тексті» автор систематизує поняття «реалії» в сучасному мовознавстві, визначає особливості використання реалій в художньому тексті та  національно-культурну специфіку реалій в художньому тексті. В ході дослідження автором розкрито прийом психологізму як спосіб зображення внутрішнього світу героїв та визначено методи досягнення психологізму в художньому тексті.

В розділі 2 «Вербалізація історичних реалій та прийомів психологізму в романі Умберто Еко «Ім’я троянди»» визначено місце Умберто Еко в італійській культурі як виразника гуманістичних ідей та охарактеризовано сюжет роману «Ім’я троянди». Автор аналізує семантико-структурні особливості історичних реалій в романі Умберто Еко «Ім’я троянди» та визначає особливості функціонування психологічних прийомів  в романі Умберто Еко «Ім’я троянди».

У «Висновках» автор підводить підсумки дослідження та резюмує інформацію про загальні характеристики використання та функціонування історичних реалій та прийомів створення психологізму в романі Умберто Еко «Ім’я троянди».

Додаток А містить вибірку історичних реалій з роману Умберто Еко «Ім’я троянди».

Додаток Б складається із вибірки лексичних одиниць з роману Умберто Еко «Ім’я троянди», які в контексті твору сприяють створенню психологізму.

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ РЕАЛІЙ ТА ПСИХОЛОГІЗМУ В ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ

1.1. Інтерпретація поняття «реалія» в сучасному мовознавстві

1.2. Особливості використання реалій в художньому тексті

1.3. Національно-культурна специфіка реалій в художньому тексті

1.4. Психологізм як спосіб зображення внутрішнього світу героїв

1.5. Методи досягнення психологізму в художньому тексті

Висновки до розділу 1

РОЗДІЛ 2. ВЕРБАЛІЗАЦІЯ ІСТОРИЧНИХ РЕАЛІЙ ТА ПРИЙОМІВ ПСИХОЛОГІЗМУ В РОМАНІ УМБЕРТО ЕКО «ІМ’Я ТРОЯНДИ»

2.1. Умберто Еко як виразник гуманістичних ідей італійської культури. Роман «Ім’я троянди»

2.2. Семантико-структурні особливості історичних реалій в романі Умберто Еко «Ім’я троянди»

2.2.1. Запозичення

2.2.2. Історичні власні назви

2.2.3. Історичні культурно-марковані одиниці

2.3. Функціонування психологічних прийомів  в романі Умберто Еко «Ім’я троянди».

Висновки до розділу 2

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

СПИСОК ДОВІДКОВИХ ДЖЕРЕЛ

СПИСКУ ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

ДОДАТКИ

SUMMARY

 

Другие статьи